вибухати — вибухнути 1) (з дуже сильним звуком і значною руйнівною силою розділятися на частини, друзки), розриватися, розірватися, рватися, лопатися 2) (раптово виникати, починатися з великою силою), спалахувати, спалахнути … Словник синонімів української мови
вибухати — дієслово доконаного виду розм. вибухати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибуховий пил — взрывчатая пыль explosive dust Explosivstaub пил, здатний в суміші з повітрям запалюватися (спалахувати) при тепловому і ударно хвильовому впливі. На підприємствах гірн. пром сті В.п. утворюється з вугілля усіх марок (крім антрацитів), горючих… … Гірничий енциклопедичний словник
вибухнути — I див. вибухати. II див. вибухати … Український тлумачний словник
вибухання — я, с. Дія за знач. вибухати … Український тлумачний словник
вибухаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибухати … Український тлумачний словник
вибуховий — а, е. 1) Стос. до вибуху (у 1 знач.). || Який має здатність вибухати (у 1 знач.). || Який утворюється внаслідок вибуху (у 1 знач.). •• Вибухо/ва речовина/ речовина, що її використовують для висадження в повітря у промисловій та військовій галузях … Український тлумачний словник
вивергатися — а/ється, недок., ви/вергнутися, неться, док. 1) Із силою вириватися, викидатися зсередини чого небудь. 2) Вибухати, викидаючи дим, тверді речовини, виливаючи лаву (про вулкани) … Український тлумачний словник
злітати — I а/ю, а/єш, недок., злеті/ти, злечу/, злети/ш, док. 1) Летячи, підніматися в повітря. || Піднімаючись угору, покидати яке небудь місце. || Летячи, досягати якого небудь місця. || Швидко й рівномірно підніматися вгору й опускатися вниз (про… … Український тлумачний словник
зриватися — а/юся, а/єшся, недок., зірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Переставати триматися на чому небудь; відокремлюватися від чого небудь (про щось зачеплене, прикріплене або те, що висить, і т. ін.). || Відокремлюючись від гілки, падати додолу… … Український тлумачний словник
